Поняття про міф
Міф – це оповіді про уявлення давніх людей про світ.
Головні ознаки міфу:
- колективний автор
- герої: боги, напівбоги, титани, духи, герої
- олюднення та одухотворення природи
- гіперболізація (сюжету, образів)
- пояснюють природу Всесвіту і життя на Землі
Міфи — це перекази, про виникнення явищ природи і надприродні сили, про богів, духів, першопредків, героїв, у них пояснюється виникнення світу, людей, життя на Землі.
Міфологія –
1) сукупність міфів якогось народу; 2) наука, що вивчає міфи.
Слово міфологія утворене від грецьких слів mythos — розповідь та logos — слово, думка. Наприклад, виділяють єгипетську, грецьку, римську міфологію, міфологію народів Сходу, індійську міфологію, а також близьку нам слов'янську міфологію.
В міфах у фантастичній формі стародавні народи виражали своє розуміння історії, походження Землі, Сонця і планет, будови Всесвіту, а також моральні цінності людей тих часів.
Причини появи міфів
— Виникнення міфів тісно пов’язане з прагненнями давніх людей пояснити сповнений загадками світ. Чому гримить грім та спалахує блискавка, іде дощ, з’являється на небі веселка? Чому з дерев скрапує, наче сльоза, золотавий бурштин? Чому ворон такий смолисто-чорний і чому так дивно забарвлене пір’я у павича? Чому такий сумовитий голос в очеретяної сопілки? Допитливі елліни не переставали дивуватись, не залишали без відповіді жодного з питань: їхня фантазія була невичерпною.
Однак міфотворчість — це не тільки гра фантазії, це стадія пізнання світу, через яку пройшли всі народи.
У міфах відбилися уявлення народу про навколишній світ, природу,поєдналися вигадка, фантазія та історичні факти (наприклад, міфи про Троянську війну).
Причини появи схожих елементів у міфах різних народів:
1. Запозичення елементів міфології одного народу іншим народом;
2. Невзаємопов’язане, паралельне виникнення схожих елементів у міфології різних народів, що пов’язане зі схожістю умов життя, інтересів, життєвих прагнень, ідеалів різних народів світу.
Тематичні групи міфів
|
Групи міфів
|
Зміст
|
|
Міфи про створення й будову світу (космогонічні)
|
Пояснюють, як виник Усесвіт, як у ньому з'явилися світло й темрява, земля й небо, вода й вогонь; як зародилося життя і встановився світовий порядок.
|
|
Міфи про кінець світу (есхатологічні)
|
Оповідають про загибель та відродження Космосу.
|
|
Міфи про небесні тіла (солярні й астральні)
|
Оповідають про походження, властивості, рух Сонця, Місяця та зірок.
|
|
Календарні міфи
(скотарські та землеробські міфи)
|
Тлумачать рух календарного часу — зміну дня і ночі, пір року, про працю на землі.
|
|
Міфи про виникнення явищ природи (етимологічні)
|
міфи, що пояснюють походження явищ або предметів
|
|
Міфи про створення людини (антропологічні)
|
Оповідають про походження людей і людської спільноти.
|
|
Міфи про богів (теологічні)
|
Оповідають про богів, демонів, духів і їхні стосунки.
|
|
Міфи про героїв
|
Висвітлюють життя знаменитих героїв, їхні випробування й подвиги.
|
|
Міфи про тварин
|
Відбивають уявлення про окремих тварин як про засновників і священних покровителів певних людських племен.
|
Зазначені тематичні групи побутують у міфологіях багатьох народів. Це пояснюється передусім схожими умовами суспільного й культурного розвитку давніх людей. Є в міфічних оповідях різних культур і подібні сюжети та образи, на основі яких виникли відповідні мотиви.
Мотив – сталий елемент певного сюжету, який повторюється в різних творах
Наприклад, надзвичайно поширеним у світовій культурі є мотив всесвітнього потопу. Він бере початок у міфах про велику повінь, якою боги покарали людство за численні вади й провини. Міфи багатьох давніх цивілізацій оповідають про те, як вода знищила майже все живе на Землі. Зазвичай ідеться в них і про чудесний порятунок однієї людини або подружжя, яке започаткувало новий
Не менш популярним є й мотив «золотої доби». Ідеться про часи, коли новостворені люди жили на землі в гармонії з богами й природою, дотримуючись моральних законів. Згодом вони втратили цю гармонію, заплямувавши себе гріхами та ворожнечею. Відтак людство вступило в сумну, сповнену насилля й страждань епоху, на противагу прекрасній «золотій добі», названу «залізною»...
|
Міфологічні теми
|
Міфологічні мотиви
|
|
творення світу, діяння героїв та ін
|
сонця, ночі, випробування та ін
|
|
виявляються у міфах різних народів
|
Відмінність міфу від казки
|
|
Казка
|
Міф
|
|
Основна ідея
|
Боротьба добра зі злом
|
Уявлення про будову і розвиток світу
|
|
Час
|
«Давним-давно»
|
Із першого дня творіння
|
|
Місце
|
Конкретне місце (в одному селі, у тридесятому царстві)
|
Світ у цілому
|
|
Композиція
|
За казковою формулою
|
Вільна
|
|
Герої
|
Звичайні люди і фантастичні істоти.
Герой сам творець своєї долі
|
Боги, фантастичні істоти, герої. віра у вплив вищих сил (фатум) на долю і вчинки героїв
|
|
Характерні риси
|
• розважає та повчає;
• навчає розуміти людей, бачити добро і зло в людському житті;
• казку сприймають як витвір фантазії.
|
• пояснює світ;
• пояснюються певні явища природи, її закономірності, дії стихій;
• міфам вірили
|
|
Закінчення
|
• має щасливий кінець
|
• не завжди закінчується щасливо
|
Характеристика спільних міфів
|
Питання для
аналізу
|
Що передувало
створенню
світу?
|
З чого починається
процес створення, хто творець?
|
Які реалії були
створені в
першу чергу?
|
У якій послідовності
створювався
світ після створення
космічного простору?
|
Як створили людину?
Якою за чергою
у створенні світу?
|
|
Слов'янська
міфологія
|
Темрява,
морок,
нескінчен-на ніч
|
Першоптиця і Першобог Сокіл
|
Острів, озеро
святої води
|
Добро і Зло, сонце, земля, небо
|
Земля народжує людину, а Ярило дає розум
|
|
Єгипетська
міфологія
|
Хаос, нерухома, холодна водяна гладінь
|
Перший бог у
світі Атум
|
Споконвічний пагорб
|
Вітер, світовий
порядок, брат і сестра — земля і небо
|
Зі сліз радості Атума . Бог родючості Хнум створює людей з глини на гончарному крузі
|
|
Індійська
міфологія
|
Первоздан
ний
хаос, води
|
Золоте Яйце, з якого народився
Прародич Брахма
|
Небо і земля
|
Боги-сини, які
народили людей, тварин, сузір'я
|
Народжені від старшого сина Брахми, який з'явився з душі творця
|
|
Китайська
міфологія
|
Похмурий
безформний
хаос
|
Перша людина
Паньгу з яйця
|
Небо і земля
|
3 умираючого тіла Паньгу — сонце, місяць, сторони світу, гори, ріки, фунт, рослини, надра, дощ, роса
|
Нюйва виліпила з глини
|
|
Давньо
грецька
міфологія
|
Безмежнийтемний хаос
|
3 джерела життя,
само по собі
|
Земля-Гея,
Тартар, Кохання
|
Темрява, ніч, небо,гори, море, ріки, сонце, місяць, зірки, вітри
|
Створює титан Прометей із глини
|
Грецька міфологія
Олімпійські боги
Олімпійські боги (олімпійці) у давньогрецької міфології — боги другого покоління (після першонароджених богів і титанів — богів першого покоління), вищі істоти, котрі мешкали на горі Олімп.
Традиційно в число олімпійських богів входило дванадцять богів. Списки олімпійців не завжди співпадають.
Родовід
До числа олімпійців входили діти Кроноса і Реї
- Зевс (Юпітер) – володар світу, бог неба і грому
- Посейдон (Нептун) – бог моря,
- Аїд (Плутон) – бог підземного царства мертвих,
- Гера – дружина Зевса, богиня шлюбу,
- Деметра (Церера) – богиня родючості і хліборобства,
- Гестія – богиня домашнього вогнища, покровителька міст і держав
а також їхні нащадки
- Гефест (Вулкан) – бог ковальства (шкутильгав),
- Гермес (Меркурій)- вісник богів, бог торгівлі, ремісництва, опікун подорожніх
- Персефона (Кора або Прозерпіна) – дружина Аіда, володарка царства мертвих
- Афродіта (Кіпріда або Венера) – богиня коханння і вроди,
- Діоніс (Вакх або Бахус) – бог родючості і виноградарства,
- Афіна Паллада (Мінерва) – богиня мудрості, наук, мирної праці, переможної війни
- Аполлон (Феб) – опікун мистецтва і Муз, бог сонця і світла
- Артеміда (Діана) – сестра-близнюк Феба, богиня мисливства
- Арей (Арес або Марс) – бог війни
- Геба – богиня вічної юності, стала дружиною Геракла, якого Зевс взяв на Олімп.
Наступна сторінка
|
