Субота, 17.04.2021, 17:42
Вітаю Вас Гість | RSS

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Гості сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Читайлик

Читати далі

Роберт Льюїс Стівенсон

«Дитинство моє, щиро кажучи, було безрадісне. Жар, марен­ня, безсоння, тяжкі дні, нескінченні ночі»,— згадує про себе ан­глійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894). Щоб якось розважитись, хлопчик обкладав свою постіль іграшками і придумував різноманітні ігри. Любов до ігор Стівенсон зберіг на все життя. Уже в зрілому віці, хворий на туберкульоз, змушений майже весь час лежати в ліжку, удома, Стівенсон затівав захоп­люючі ігри зі своїм пасинком. Вилізши на горище, він накреслив на підлозі карту уявного острова і вигадав дуже цікаву історію про піратів та багатий скарб. Так народився всесвітньовідомий роман «Острів Скарбів» — захоплююча, повна незвичайних пригод істо­рія про пошуки скарбів, яка вимагає від героїв не тільки гострого розуму, винахідливості, кмітливості, але й безмежної хоробрості, благородства й почуття товариськості.

Стівенсон написав багато книжок — повістей, романів, новел, віршів, критичних статей, нарисів.

Уродженець Шотландії, він майже в усіх своїх творах оспіву­вав її, а найулюбленіші його герої — бідні, чесні, відважні шотландці. В усіх творах письменника відчувається його любов до лю­дей, бажання дати їм радість.

Роберт Луїс Стівенсон "ОСТРІВ СКАРБІВ"

«Острів скарбів», який приніс його авторові Ро­берту Льюїсу Стівенсону всесвітню славу, є класичним взірцем пригодницької літератури. Книга, яка, на перший погляд, про­ста й легка, за уважного прочитання постає багатоплановою й ба­гатозначною. Авантюрний сюжет її, незважаючи на традицій­ність теми — це оповідь про піратів, пригоди на морі,— є оригі­нальним.

Юному героєві «Острова скарбів» Джиму Гокінсу доводиться самостійно орієнтуватися в складних обставинах за несприятли­вих умов, іти на ризик, напружувати мозок і м’язи. Доводиться ро­бити моральний вибір, виявляти життєву позицію. Джиму та його друзям зустрічаються пірати. Це справжні мародери, втілення злої і хижої підступності. Джим у їхньому середовищі — «острів скарбів». І глибинний смисл його пригод — в самому собі виявити справжні скарби. Стівенсон прагнув своїми творами «навчати лю­дей радості», доводячи, що такі «уроки повинні звучати бадьоро й натхненно, повинні зміцнювати в людях мужність».

 

  

Тестування на платформі "На урок" роботу потрібно виконати до 23.11.2020року

Порівняльна характеристика Джима Гокінса і Діка Сенда

Джим Гокінс

Дік Сенд

Спільне

Обидва майже ще діти і прийняті на корабель юнгами. Сміливі, до­питливі, у критичних ситуаціях вміють приймають рішення. Великий вплив мали дорослі. Стоять перед моральним вибором і не зрікаються порядності. Чесні, порядні, розумні. Поважають дорослих. Уміють ціну­вати добре ставлення до себе

Відмінне

Має лише матір

Круглий сирота

Сприймали як дитину, став улюб­ленцем на кораблі

На кораблі сприймали як дорослого

Схильний до необдуманих вчинків

Завжди продумував свої вчинки

Занадто запальний

Запальний, але не занадто

Джим — звичайний неслухняний хлопчик, який відчуває страх, невпев­неність, але в екстремальних ситуаціях поводиться чесно й сміливо.

Дік Сенд — юнак, який теж чимало пережив, він сміливий, врівнова­жений, відданий. Та, на відміну від героя Стівенсона, герой Верна не має недоліків. Для свого віку він — справжній герой.

Джима зображено реалістичніше, перед нами — людина не виняткових здібностей і моральних якостей, а звичайна людина, яка має право на помилку.

Обох хлопців поєднує те, що вони хоробрі, відповідальні, прагнуть допо­магати іншим. Обидва під тиском обставин стали капітанами: Дік — на місяць, а Джим — усього на день.

Позитивні герої:

Лікар Лівсі — це молодий, охайний, підтягнутий чоловік. Він спокійна, витримана людина, як і годиться його професії. Лівсі вір­ний своєму обов’язкові навіть тоді, коли доводиться лікувати непри­ємних або огидних людей (наприклад, пірати на острові, Біллі Бонс). Лікар — чоловік чесний, порядний і надійний, сміливий і розумний. Інакше кажучи, «ідеальний чоловік».

Сквайр Трелоні — чоловік немолодий та запальний. Він до­бре стріляє, має чималий життєвий досвід, але наївний і довірливий, че­рез що мало не загинули чесні люди на «Іспаньйолі». У листі з Брістоля Трелоні із захопленням розповів про чутки, згідно з якими його ошука­ли під час придбання корабля, розповідає про «чудового» повара Джона Сільвера та «нестерпного» капітана Смолетта. Більше того, сквайр не вміє тримати язика за зубами, тож мало не весь Брістоль знав, куди й на­віщо вирушає «Іспаньйола». Цей герой порядний, сміливий, але має й ряд недоліків. Іншими словами, «і на сонці бувають плями».

Капітан Смолетт не викликає захоплення у героїв, які ви­рушають у небезпечну подорож. Він здається їм занадто суворим, не­люб’язним, принциповим, хоча він просто виконує свій обов’язок. Ка­пітан — чоловік сталих принципів, відповідальний, вимогливий до себе і підлеглих. Але оцінити позитивні риси його характеру герої змогли, лише перебуваючи в екстремальній ситуації, коли з’ясувалося, хто друг, а хто — ворог. Інакше кажучи, він уособлює «оманливу неприступність».

Бен Ган — колишній пірат, якому кортіло здобути скарби капітана Флінта. Він досяг своєї мети дорогою ціною — перебував на безлюдному острові протягом трьох років. За цей час він змінився, роз­каявся у минулому грішному житті та допомагав у боротьбі з піратами. Бен Ган заволодів скарбами, але найбільшим його бажанням було не во­лодіння ними, а повернення до людей, додому. Цей герой — «грішник, що розкаявся».

Пірати

Біллі Бонс

 Грубий, завжди п’яний колишній пірат був нешанобли­вим, лаявся, не платив хазяям таверни, принижував інших відвідувачів. Загинув від рук таких, як і він сам, злочинців.

Чорний Пес

 Пірат Чорний Пес не сміливець (боявся Біллі Бонса), лицемірний, хитрий: щоб вивідати, де знаходиться Біллі, розмовляв з Джимом ласкаво, лагідно, а коли той не послухався, почав лаятися. Після бійки з Біллі Бонсом рятується втечею.

П’ю

 Колишній пірат, каліка, він пустив за вітром своє багат­ство, а потім жебракував, вбивав людей. Сміливий, відважний, але за­костенілий у своєму гріху чоловік; він злий, жорстокий до Джима, Біллі, навіть до своїх товаришів.

Джон Сільвер

Джон Сільвер — неоднозначна особистість. У його харак­тері переплелися позитивні й негативні риси. Від природи щедро наді­лений розумом, кмітливістю, акторськими здібностями, він міг би бага­то досягти у житті. Але хибний крок, зроблений в юності, призвів його до піратства як способу життя і перекреслив усі можливості, які мала ця смілива, розумна людина.
 

Літературний диктант

  1.  «Острів скарбів» за жанром... (пригодницький роман).
  2. У якій родині ріс Джим, чим займався? (Мати мала корчму «Адмірал Бенбоу», і він допомагав, працюючи там.)
  3. Що спричинило те, що головний герой був змушений разом із матір’ю покинути свій дім? (Смерть капітана, що жив у їхньо­му трактирі.)
  4. Як Джим ставився до лікаря Лівсі? (Хлопець довіряв йому, по­важав його.)
  5.  Як називався корабель, на якому Джим зі своїми спільниками вирушив у море? («Еспаньйола»)
  6. Як діяв Джим у критичних ситуаціях? (Розсудливо, здебільшо­го робив правильний вибір.)
  7. Що на вашу думку, Джим зробив неправильно на острові? (Хлопець самовільно покинув людей напризволяще, нікого не попередивши.)
  8. Як поводився Джим у ворожому таборі? (Мужньо, хоробро)
  9. Перед яким вибором став хлопець? (Або перейти на бік піра тів, або залишитись чесним і порядним, але загинути.)
  10. Чому Джим не пішов із доктором Лівсі, коли той йому запро­понував? (Він дав піратам слово, а порушити дане слово непо­рядно.)
  11. Як ставились до Джима члени команди? (Дуже добре. Вони лю­били його й піклувалися про нього.)
  12. Чому капітан сказав Джиму: «Ти по-своєму, можливо, й непо­ганий хлопець, але даю тобі слово, що ніколи більше я не ві­зьму тебе в море. Бо ти з породи пустунів і робиш усе, що захо­чеш»? (Через його самовільні дії)

Літературний диктант «Впізнай героя»

  1. «Завів його я у кімнату і пам’ятаю, як цей витончений, вишукано одягнений молодий чоловік у білосніжній перуці, чорноокий, чудо­во вихований, вразив мене своєю несхожістю на сільських незграб, що відвідували наш трактир». (Доктор Лівсі)
  2. «Це був високий чоловік, більше 6 футів на зріст, гладкий, з повним суворим обличчям, що загрубіло й обвітрилося під час довгих мандрів. У нього були чорні рухливі брови, які свідчили, що їхній власник не злий, але пихатий і має запальний характер». (Сквайр Трелоні)
  3. «Він прекрасний чоловік, але впертий, як чорт». (Капітан Смолетт)
  4. «Він був людиною похмурою. Все на кораблі дратувало його. Він роз­казав нам про причини свого невдоволення...». (Капітан Смолетт)
  5. «Усім єством я зневажав старого, який тільки й робив, що бурмотів та стогнав. Хто завгодно з молодих єгерів із задоволенням поїхав би замість нього. Але сквайр хотів, щоб їхав саме він, а бажання сквай­ра для слуг було законом. Ніхто, окрім старого..., не смів і побурмо- тіти». (Том Редрут)
  6. «Мені до душі цей хлопчисько. Кращого за нього я не зустрічав. Він більше схожий на чоловіка, ніж такі щури, як ви». (Джим Хокінс)
  7. Сліпий пірат, що приніс чорну мітку Біллі Бонсу. (П’ю)
  8. Пірат, який жив у таверні «Адмірал Бенбоу». (Біллі)
  9. Капітан піратів на острові. (Сільвер)
  10. Пірат, що сидів за одним столиком із Чорним Псом. (Морган)
  11. Капітан піратів, хазяїн скарбів. (Флінт)
  12. Пірат, що першим знайшов Біллі Бонса. (Чорний Пес)

Літературні ігри

«Четверте зайве»

  • Ж. Верн, Д. Дефо, Езоп, Р. Л. Стівенсон. (Письменники — ав­тори пригодницьких творів)
  • «П’ятнадцятилітній капітан», «Пригоди Тома Сойера», «Ост­рів скарбів», «Квартет». (Пригодницькі твори)
  •  Джим Токіне, Робінзон Крузо, Джон Сільвер, Бен Ганн. (Герої роману «Острів скарбів»)
  • Том Сойєр, Дік Сенд, Беккі Тетчер, Джим Гокінс. (Головні ге­рбі пригодницьких книг) 

«Так чи ні»

  1. Таверна батьків Джима називалась «Веселий Роджер». (Ні)
  2. Чорну мітку Біллі Бонсу приніс сліпий пірат на ім’я П’ю. (Так)
  3. Лікар Лівсі врятував Біллі Бонса, зробивши йому кровопус­кання. (Так)
  4. Сквайр Трелоні мав великий досвід у доборі команди корабля. (Ні)
  5.  Джим поплив на острів скарбів одразу, разом із піратами. (Так)
  6.  Компас у вигляді скелета — вигадка капітана Флінта. (Так) у «Мертві не тікають»,— говорили пірати. (Ні)
  7. Щоб дістатися «Еспаньйоли», Джим скористався човном піра­тів. (Ні)
  8. Бен Ганн розповів Джиму, що давно знайшов золото піратів. (Так)
  9. Супутники Джима віддали карту розбійникам, бо вона їм уже не була потрібна. (Так)
  10. Сільвер заступився за Джима в надії, що колись допоможуть і йому. (Так)
  11. Усі учасники пригоди добре розпорядилися скарбом, який отримали (Ні)

Тестування

  1. Письменник Р. Л. Стівенсон народився в:

а) Англії;                     б) Шотландії;

в) Франції;                   г) Ірландії.

  1. Роберт Льюїс Стівенсон отримав професію:

а) лікаря;                    б) письменника;

в) юриста;                   г) інженера.

  1. Розповідь у романі ведеться від імені:

а) Джима;                    б) автора;

в) лікаря Лівсі;             г) сквайра Трелоні.

  1. «То був високий, міцний, огрядний чоловік з брунатним об­личчям. Над коміром його заяложеної синьої куртки стирчала просмалена косичка. Руки в нього були зашкарублі й пошра­мовані, з чорними поламаними нігтями, а рубець на щоці мав неприємний блідо-багряний відтінок». Це портрет:

а) Джона Сільвера;       б) Біллі Бонса;

в) Чорного Пса;           г) сліпого П’ю.

  1. Сліпий П’ю загинув:

а) від кулі;                  б) від ножа;

в) під колесами автомобіля; г) від кінських копит.

  1. У пакеті, який Джим передав лікарю Лівсі, були:

     а) зошит і конверт;                       б) гроші й папери;

   в) документи і портрет;                 г) записник і перо.

  1. Сквайр Трелоні, почувши історію Джима, вирішує:

а)   повернути карту господарям;

б)   віддати пакет владі;

в)  плисти на пошуки скарбів;

г)  викинути папери пірата на смітник.

  1. «Ми, здається, обидва скрикнули не своїм голосом, зустрі­вшись очима — яз жаху, він — з люті, мов оскаженілий бик». Який засіб виразності використано в реченні:

а) порівняння;               б) метафору;

в) епітет;                       г) гіперболу.

  1. Папуга на ім’я капітан Флінт викрикував:

а)  «Центи!»;                    б) «Фунти!»; в) «Долари!»; г) «Піастри!».

  1. Джим, підслуховуючи матросів, що домовлялися про змову проти капітана й судновласника, перебував:

а)  у трюмі;                    б) у каюті капітана;

в)  на камбузі;                г) у бочці з яблуками.

  1. «...Мав досить приємні риси обличчя. Тільки шкіра його так засмалилася на сонці, що аж губи в нього почорніли, а ясні очі надзвичайно гостро проступали на темному обличчі. Він був обірванцем з обірванців...» Йдеться про:

а)  Бена Ганна;              б) Джона Сільвера;

в) Джима Гокінса;          г) Ейба Грея.

  1. «По-перше, становище ваше погане: шхуну ви втратили, скарб втратили, людей своїх втратили. Вся ваша справа пропаща. І коли ви хочете знати, хто це спричинив, то знайте: це я, і ні­хто інший». Ці слова належать:

а) Лівсі;                        б) Гокінсу;

в)  Смоллету;                 г) Трелоні.

«Це цікаво!»

- А чи знаєте ви, що Флінт та його корабель «Морж» реально існували у середині XVIII століття?

На відомому архіпелагу Хуан-Фернандес, який зараз назива­ється островом Робінзона Крузо, у 2005 році знайшли найбільший скарб в історії. Скарб 600 діжок золотих монет, закопаних 1715 року на 15-метровій глибині. Вартість знахідки нині оцінюють у 10 міль­ярдів доларів. Скарби були заховані на цьому безлюдному острові через 4 роки після того, як з нього забрали шотландського матроса Олександра Селькірка, що послужив прообразом Робінзона Крузо.

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

Що підштовхнуло Р. Л. Стівенсона до написання роману «Острів Скарбів»? Сам письменник згадував, що одного разу він спостері­гав, як його пасинок Ллойд Осборн щось малював і креслив. Сті­венсон теж накреслив карту уявного острова. Своїми контурами він нагадував товстого дракона. Кинувши погляд на карту, пи­сьменник ясно побачив, як серед вигаданих лісів заворушились герої його майбутньої книги. їхні засмаглі обличчя і блискуча зброя з’являлися в найнесподіваніших місцях. Вони снували туди і сюди і шукали скарби на кількох квадратних дюймах цуп­кого паперу.

 

Ким насправді був корабельний кухар? Джон Сільвер був старим піратом. Колись він плавав із капітаном піратів Інгледом. Потім був із відомим своїми скарбами капітаном Флінтом. За словами Сільвера, сам Флінт боявся його і пишався ним.

 

Яку роль у подорожі по скарби відіграла бочка з яблуками? На па­лубі корабля стояла бочка з яблуками. Джим Гокінс заліз у неї, щоб дістати останнє яблуко. І випадково він став свідком розмови, з якої дізнався про підступні наміри Сільвера. Старий пірат зі сво­їми прибічниками хотіли спочатку знайти скарби Флінта, а потім позбутися господаря корабля і його друзів.

 

Як повівся капітан Смолетт, дізнавшись від Джима про підступ­ні наміри Сільвера? Капітан сказав, що їм треба бути обережними і набратися терпіння, щоб дочекатися слушного моменту. Рано чи пізно їм доведеться стати до бою з шайкою. А поки що господареві корабля, його слугам і друзям треба вдавати, ніби їм нічого не ві­домо про наміри Сільвера. А потім вони зненацька нападуть, коли розбійники найменше чекатимуть нападу.

 

Чому Джим вирішив залишити укріплення? Джим, знайшовши човен Бена Ганна, вирішив під покровом нічної темряви підплив­ти до «Еспаньйоли» і перерізати якірний канат, щоб течія викину­ла корабель на берег. Джим був переконаний, що розбійники зби­раються вийти в море. Таким чином Джим хотів відібрати у них судно.

 

Хто такий Бен Ганн? Як він опинився на острові? Бен Ганн був на кораблі Флінта, коли пірат зарив свій скарб на цьому остро­ві. А три роки тому Бен плив на іншому кораблі повз цей самий острів і розповів команді корабля про те, що тут заховано золото Флінта. Дванадцять днів шукали моряки скарб, але так нічого і не знайшли. Після цього члени команди повернулися на корабель, а Бена залишили самого на острові.

 

Чому лікар Лівсі віддав карту Сільверові? Лівсі дізнався від Бена, що той задовго до прибуття до острова «Еспаньйоли» вико­пав і переніс у печеру золото Флінта. Після цього карта втратила свою цінність. Побачивши, що корабель зник, Лівсі віддав Сіль­верові карту, впустив його в укріплення і віддав усі припаси, що були там. Це дало змогу Лівсі та його друзям, не наражаючись на небезпеку, перебратися у печеру Бена Ганна — якомога далі від малярійних боліт — і бути поруч зі скарбами, перехованими Беном.

 

Категорія: Читайлик | Додав: Anet2111 (28.10.2016)
Переглядів: 2767 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 243

Заставська Ганна Володимирівна
uCoz
счетчик посещений