Генрі Водсворт Лонґфелло

"Пісня про Гайявату"

Генрі Лонґфелло "Пісня про Гайявату" (1855) - «національне обличчя Америки»

1) Історія написання поеми сягає ще часів ранньої творчості Г.В.Лонгфелло. У цей час письменник з зацікавленістю вивчав історичні, етнографічні і фольклорні матеріали, захоплювався культурою індіанців. Він "зустрічався з індіанськими громадськими діячами. Багато легенд, що згодом будуть використані у поемі, Лонгфелло почув від вождя одного індіанського племені. Для свого твору Лонгфелло використав записи відомого вченого й багато років прожив серед оджибвеїв.

"Пісня про Гайявату" — це не просто переказ давніх легенд. Лонґфелло надав своєму творові довершеної поетичної форми, достеменно передавши - світосприйняття і почуття первісних дітей землі.

Поема принесла поетові світову славу. Про Лонгфелло говорили, що він відкрив американцям Америку в поезії, адже в його творі із співчуттям і захопленням розповідається про життя тих, хто споконвіку жив на американській землі.

Навіть в далекому Китаї витончені віяла прикрашали рядками із поеми Г.Лонгфелло.

У поемі "Пісня про Гайявату" ми опиняємось на південному березі Верхнього озера, в далеких лісах Північної Америки, потрапляємо у фантастичний світ вірувань і легенд індіанських племен дакотів, ірокезів, оджибвеїв...

2) Жанр. Лонгфелло творчо переосмислив давні перекази, наситив новими образами, символами, опоетизував. І його поема — це поетичний переказ індіанських міфів, самостійний літературний твір, який слугує даниною пам'яті предків, написаний з метою збереження тієї «золотої нитки», що зв'язує різні покоління.

Поема – це ліричний, епічний або ліро-епічний твір з ліричним або оповідним сюжетом, у якому зображені значні події й яскраві характери.

Міф — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства.

Легенда — жанр літератури і фольклору. Малосюжетна фантастична оповідь міфологічного, апокрифічного чи історико-героїчного змісту з обов’язковою спрямованістю на вірогідність зображуваних подій та специфікою побудови сюжету на основі своєрідних композиційних прийомів (метаморфози, антропоморфізації предметів, явищ природи тощо).

3) Головна думка поеми — заклик до єднання і припинення племінних чвар.

4) Національні традиції та звичаї. Розфарбовування індіанців у яскраві фарби перед боєм; традицію викурювати люльку згоди на знак установлення миру. Опис індіанських звичаїв, традицій, одягу вносить у текст поеми неповторний національний колорит.

5) Образ Великого Духа Гітчі-Маніту. За віруваннями індіанців, він створив усе живе на землі й послав до людей Гайавату, ім'я якого означає «пророк», «учитель». Мета Гітчі-Маніту - припинити сварки. Він не тільки виконує місію миротворця, а ще і вчить людей жити у мирі.

Епітети: могучий, милосердний; гіперболи: проводить путь річці, одламав рукою камінь, від подиху гойдаються віти.

Головні риси характеру Гітчі-Маніту: розум, мудрість, урівноваженість, гуманізм, сила, мужність.

Прийом протиставлення (контрасту), або антитези.

Сила — безсилля, згода — ворожнеча, мудрий творець — нерозумні діти.

Антитеза дає можливість підкреслити спокій, розум Гітчі-Маніту і войовничість, агресивність індіанців.

6) Вислів «люлька згоди», «викурити люльку згоди» — означає помиритися, укласти мир. Слугує визначенням миру, дружби, злагоди у стосунках між людьми.

7) Образ Гайавати в індіанській міфології

У роботі над поемою Лонгфелло спирався на індіанські міфи про Гайавату.

Він писав: «Гайавата — людина дивного походження. Він був посланим до індіанців, щоб розчистити їхні річки, ліси і риболовні місця, навчити народи займатися мирний ремеслом. У різних племен ця людина була відома під різними іменами: Тісвавоп, Свіаво, Тапавозо, Тачепауиадоп, Гайавата, що означає пророк, учитель. У цей старий переказ я вплів й інші цікаві індіанські легенди... Описувані події відбуваються в країні оджібвеїв, на південному березі Верхнього Озера, між Мальовничими Скелями і Великими Пісками».

Гайавата як реальна особистість За твердженням учених, Гайавата — історична фігура. Він жив у XVI ст., був    вождем племені онондагів і залишився в пам'яті нащадків завдяки тому, що піклувався про щастя, мир та процвітання індіанських народів. З його ім'ям пов'язують створення Ліги ірокезьких племен, основним завданням якої було встановлення миру на американському континенті. Ліга об'єднувала п'ять племен. Відомо також, що на раді звучав гімн, що починався словами: «Ми прийшли, щоб привітати Мир і подякувати йому».

Головному героєві поеми — Гайяваті, сину Місяцевої дочки Венони і Західного вітру— властиві найпрекрасніші і найблагородніші риси. Він — уособлення кращих людських чеснот.

8) Видатні перекладачі «Пісні про Гайавату». Серед кращих перекладів можна назвати роботи І. Буніна («Песнь о Гайавате»), О. Олеся («Пісня про Гайавату»), Панаса Мирного («Гайавата», версія за мотивами поеми Лонгфелло).

Легенди індіанців

1. Легенда індіанського племені дакотів, записана у верхів’ях річки Міссісіпі, яка покладена в основу розділу «Люлька Згоди»

Великий Дух Гітчі-Маніто зібрав разом усі індіанські племена, став на вершині Червоних Скель, взяв від бескиду шматок каменю, зробив величезну люльку і закурив її. Дим котився над людьми. Гітчі-Маніто спрямовував його на північ, на південь, на схід і на захід і говорив людям, щоб вони зробили з цього красивого каменю люльки згоди і ніколи більше не піднімали томагавкі чи ніж один проти одного.

2. Для індіанців звичай курити тютюн зі святкової люльки мав дуже велике значення. Ось як цей ритуал описано в легенді «Володар вовків»:

«Чаклун приніс калюмет — люльку дружби, оздоблену багатим різьбленням, орлиними кігтями та перами, натоптав її тютюном, запалив, міцно затягнувся і випустив дим на чотири боки світу — туди, де країни чотирьох вітрів, потім дмухнув у небо, а матері Землі віддав решту диму. Люлька переходила з уст в уста, і кожен з вождів так само випускав дим».

3. Із "Молитви про Стежку краси"

Щасливо в дощах рясних пройду,

Щасливо у хмарах густих пройду,

Щасливо у злаках багатих пройду,

Щасливо Стежкою краси я пройду,

Щасливо я пройду!

Все попереду- прекрасним будь.

Все позаду-прекрасним будь.

Все, що нижче, - прекрасним будь.

Все навкруг - прекрасним будь.

Піснею своєю Красу пробуджуючи,

У Красі завершую.

4. Словник

• Перст — палець руки.
• Цибух — порожнистий стрижень люльки.
• Поквана (індіан.) — Люлька Згоди.
• Чоктоси, Команчі... — назви індіанських племен Північної Америки.
• Сарна — гірська коза.
• Казарка — птах родини качиних.
• Томагавк — метальна зброя індіанців у вигляді кам'яної або металевої сокирки чи палиці. 

Пісня про Гайавату характеристика образу Гайавати

- Чому ж головним героєм поеми став Гайавата?

- Хто був батьками Гайавати?

- Чому герой відправився на битву з власним батьком?

- Які подвиги здійснив за життя Гайавата?

- З якими героями світової міфології його можна порівняти?

- Чим, на вашу думку, Гайавата відрізняється від них?

Гайавата - герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. - фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особа Г. - ірокезький законодавець початку XV ст., вождь племені онондагов, у своєму правлінні поєднував виборну парламентську систему і місцеве спадкове управління. У легендах образ Г. придбаває міфологічні риси.

Буквально його ім'я переводиться як "пророк, учитель" або "божество, що протегує рибним і мисливським місцям". У Лонгфелло Г. представлений переважно у своєму земному вигляді, хоча і наділений деякими надприродними рисами. Його життя протікає в одному з племен оджибуэев, напівкочових алгонкинов. Героїчні діяння Г. викладені Лонгфелло у формі своєрідного рицарського роману. Герой здійснює подвиги в ім'я благородних цілей.

Він виховувався на лоні природи, немов переймаючи її розум і гармонійність, - підтвердження поширеної в XIX ст. теорії Р. У. Эмерсона про спорідненість з природою як запоруці цілісності людини. Досягнувши віку юного воїна, Г. шукає батька, і між ними відбувається боротьба, з якої герой поеми виходить переможцем. Великі діяння Г. складають основне оповідання, що завершується відходом героя у світлий світ услід за "дамою серця" Миннегагой, коли в поселеннях індійців з'являються білі люди.

Вікторина за поемою Г. Лонґфелло «Пісня про Гайавату»

1. Які індіанські племена називаються в поемі? (Назвати кілька.)
2. Про які місяці та пори року згадується в поемі? (Назвати кілька.)
3. Хто виростив головного героя поеми Гайавату?
4. Які легенди індіанського народу використані в поемі? (Назва­ти найбільші.)
5. Хто допомагав Гайаваті в.боротьбі з ворогами, у праці?
6. Хто шкодив Гайаваті?
7. Чого навчив свій народ Гайавата?
8. Звідки пішло, за легендою, плем’я пігмеїв?
9. Як звали друзів Гайавати?
10. Хто в поемі характеризується як хвалько, оповідач дивних історій?
11. Із ким із духів боровся Гайавата?
12. Хто в поемі з людини перетворився на злого чаклуна?

Відповіді

1. Чоктоси, команчі, шошони, омоги, гурони, мендени, делвери могоки, чорноногі, поки, оджибеї, дакоти.
2. Пібоан — зима, сегвон — весна, Місяць Світлих Ночей — кві­тень, Місяць Листя - травень, Місяць Суниці - червень, Мі­сяць Опадання Листя — вересень, Місяць Лиж — листопад.
3. Бабуся Нокоміс.
4. Про відкриття кукурудзи як продукту харчування, про зустріч та суперечку весни і зими, про походження племені пігмеїв про бурю і заметіль та інші.
5. Звірі та птахи (білка, дятел, чайки); дерева (береза, кедр, яли­на); друзі (Квазінд) та інші.
6. ЦаР Ворон Кагагі, злий чаклун По-Пок-Ківіс, Меджисогвон Міше-Нама.
7. Лікувати травами, писати, вирощувати кукурудзу.
8. Від злих родичів Оссео, яких перетворено спочатку на птахів а потім на маленьких людей.
9. Чайбайабос, Квазінд.
10. Ягу.
11. Із Меджисогвоном, Духом Багатства.
12. По-Пок-Ківіс.

1. Хто такий Гітчі-Маніто? (Це верховний бог індіанців, батько всіх народів.)

2. З якою метою Гітчі-Маніто скликав усі індіанські племена? (Щоб навічно припинити ворожнечу між ними.)

3. Які племена прийшли на поклик Гітчі-Маніто? (Чоктоси, Команчі, Гурони, Мендени, Делавери, Могоки, Шоиіони, Омоги, Пони, Чорно-ноги, Оджибвеї, Дакоти.)

4. Опишіть індіанців, які прибули на заклик Гітчі-Маніто?

5. З якими почуттями індіанці прийшли на загальні збори? (У їхніх серцях палала лють і ненависть до представників тих племен, з якими вони ворогували.)

6. Якими аргументами Гітчі-Маніто переконав усіх індіанців жи-ти в згоді? Зачитайте відповідні уривки з тексту.

7.  Як змінилися індіанці після промови верховного бога? (Вони закопали в землю свою зброю, змили із себе бойові фарби і ви курили спільну Люльку Згоди.)

8. Символом чого виступає Люлька Згоди? (Символом добровіль ного примирення і єднання.)

Літературна гра «Хто найбільше назве?»

• Назви індіанських племен, що зустрічаються в поемі. (Чокто-си, команчі, шошони, омоги, гурони, мендени, делавери, могоки, чорноногі, пони, оджибвеї, дакоти)

• Назви пір року й місяців із поеми. (Пібоан — зима, Сегвон весна, Місяць Світлих Ночей — квітень, Місяць Листя травень, Місяць Суниці — червень, Місяць Опадання Листя вересень, Місяць Лиж — листопад.)

Літературні диктанти

1 варіант

1. Як звали матір Гайавати? (Венона)
2. Хто навчив Гайавату полювати? (Ягу)
3. Як називається житло індіанців? (Віґвам)
4. Хто став дружиною Гайавати? (Міннегага)
5. Для чого Гайавата пішов до батька? (Помститися за матір)
6. Хто друг Гайавати, Чарівний співець? (Чайбайабос)
7. Про кого розповів легенду на весіллі Гайавати Ягу? (Про потворного, але благородного Оссео)
8. Хто насміхався над Гайаватою й образив його? (По-Пок-Ківіс)
9. Хто допоміг Гайаваті перемогти Духа Багатства, Меджисогво-на? (Дятел)
10. Хто відвідав віґвам Гайавати перед нещастям із дружиною? (Привиди)
11. Як Гайавата поставився до білих пришельців? (Гостинно)
12. Куди вирушив Гайавата в кінці поеми? (До країни предків)

II варіант

1. Як звали бабусю Гайавати? (Нокоміс)
2. Як називав Гайавата звірів, птахів? (Гайаватині курчата, Гайаватині звірята)
3. Як називаються човни індіанців? (Піроги)
4. Із якого племені була дружина Гайавати? (Дакотів)
5. Із ким першим із страховиськ боровся Гайавата і кого переміг? (Міиіе-Нама, Велетенський Осетр)
6. Хто друг Гайавати, могутній силач? (Квазінд)
7. Легенду про яке зле плем’я розповів Ягу на весіллі Гайавати? (Пігмеїв)
8. Хто в поселенні індіанців був неперевершеним танцюристом і баламутом? (По-Пок-Ківіс)
9. Як називалася харчова рослина, із якою Гайавата познайомив людей і навчив ї'і вирощувати? (Маїс, кукурудза)
10. Як Гайавата поставився до злих привидів, що прийшли в його житло? (Гостинно)
11. Чого навчив Гайавата свій народ? (Писати, лікувати)
12. Чому Гайавата поїхав на захід? (Не сприйняв дійсності)

Самостійна робота

1. Гайавата – це ….. племені оджибуеїв. (вождь)
2. Гітчі-Маніто зробив цибух для люльки з …. (очерет)
3. Індіанці прикрашали себе перед боєм …. (фарба)
4. Човен індіанців, на якому Гайавата відплив у Царство вічного життя …. (пірога)
5. Гітчі-Маніто дав людям …. (життя)
6. Наречена Гайавати …. (Міннегага)
7. Матір Гайавати звали …. (Венона)
8. Якого кольору стала ріка після того, як народи змили з себе фарбу бою? (червона)
9. Гітчі-Маніто закликав народи стати …. (брати)