Субота, 17.04.2021, 17:44
Вітаю Вас Гість | RSS

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Гості сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Для моїх учнів!

Вірші-пародії, вірші-нонсенси

- У книжці Л. Керролла «Аліса в Задзеркаллі» міститься ба­гато віршів-пародій, віршів-нонсенсів. Один із найвідоміших по­між них — «Курзу-Верзу».

«Курзу-Верзу»

Був смажень, і швимкі яски

Спіралили в кружві,

І марамульки йшли в псашки,

Як трулі долові.

«Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,

То зубий дряполап!

Не знайся з птицею Зу-Зу

І велезнем Хап-Хап!»

Меча-штрича він в руки взяв,

Тропив ворожий слід,

І в думній тужі спочивав

Під дервом діодід.

Та раптом — двист!

Оглушний цвист!

Кругом погонь вашить,

В дрімучім лісі никне лист —

Курзу-Верзу телить!

Він раз мечем!

Він два штричем!

Аж червиться торва!

Ібарбаризнула з плечей

Сміюцька голова!

Ти вбив грозу Курзу-Верзу?

Ти, слинку, чудодець!

О славний день! Стрибай пісень,

Тодімо у ханець!

Був смажень, і швимкі яски

Спіралили в кружві,

І марамульки йшли в псашки,

Як трулі долові.

(Переклад М. Лукаша)

Російський переклад

Варкалось. Хливкие шорьки

Пырялись по наве,

И хрюкотали зелюки,

Как мюмзики в мове.

О бойся Бармаглота, сын!

Он так свирлеп и дик,

А в глуше рымит исполин

Злопастный Брандашмыг!

Но взял он меч, и взял он щит,

Высоких полон дум.

В глущобу путь его лежит

Под дерево Тумтум.

Он стал под дерево и ждёт,

И вдруг граахнул гром —

Летит ужасный Бармаглот

И пылкает огнём!

Раз-два, раз-два! Горит трава,

Взы-взы — стрижает меч,

Ува! Ува! И голова

Барабардает с плеч!

О светозарный мальчик мой!

Ты победил в бою!

О храброславленный герой,

Хвалу тебе пою!

Варкалось. Хливкие шорьки

Пырялись по наве.

И хрюкотали зелюки,

Как мюмзики в мове.

(Переклад Д. Орловської)

У перекладі Володимира Орла вірш називається «Умзара Зум». У перекладі Тетяни Щепкіної-Куперник Бармаглот перетворю­ється на Верліока.

ВЕРЛИОКА

Было супно. Кругтелся, винтясь по земле,

Склипких козей царапистый рой.

Тихо мисиков стайка грустела во мгле,

Зеленавки хрющали порой.

«Милый сын, Верлиоки беги как огня,

Бойся страшных когтей и зубов!

Бойся птицы Юб-Юб и послушай меня:

Неукротно свиреп Драколов».

 

В оригіналі

JABBERWOCKY

Twas brillig, and the slithy toves

Did gyre and gimble in the wabe:

All mimsy were the borogoves,

And the mome raths outgrabe.

“Beware the Jabberwock, my son!

The jaws that bite, the claws that catch!

Beware the Jubjub bird, and shun

The frumious Bandersnatch!”

He took his vorpal sword in hand:

Long time the manxome foe he sought —

So rested he by the Tumtum tree,

And stood a while in thought.

And, as in uffish thought he stood,

The Jabberwock, with eyes of flame,

Came whiffling through the tulgey wood,

And burbled as it came!

One, two! One, two! And through and through

The vorpal blade went snicker-snack!

Л He left it dead, and with its head

He went galumphing back.

“And, hast thou slain the Jabberwock?

Come to my arms, my beamish boy!

Oh frabjous day! Callooh! Callay!”

He chortled in his joy.

Twas brillig, and the slithy toves

Did gyre and gimble in the wabe:

All mimsy were the borogoves,

And the mome raths outgrabe.

Цей чарівний поетичний нонсенс знають напам’ять англійські школярі багатьох поколінь.

Категорія: Для моїх учнів! | Додав: Anet2111 (16.03.2017)
Переглядів: 1151 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 243

Заставська Ганна Володимирівна
uCoz
счетчик посещений