Субота, 17.04.2021, 17:47
Вітаю Вас Гість | RSS

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Гості сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Методична скарбничка

Читати далі

«Формування екологічної культури, гармонійних відносин людини з природою, дбайливого ставлення до природи».

 

“Волає захисту природа, –

ми не можемо бути байдужими”.

О. Гончар

Актуальність проблеми

Одна із найважливіших проблем сьогодення – екологія. Особливо гострою стала необхідність підвищення у людей екологічної культури, екологічного мислення, виховання любові до природи.

Екологічна ситуація, яка склалася в світі, постійно вимагає швидкої перебудови мислення людства і кожної конкретної людини, формування екологічної свідомості і екологічної культури. У зв'язку з цим екологічна освіта і екологічне виховання стають новим приоритетним напрямком педагогічної теорії і практики. Відповідно Національна доктрина розвитку освіти у 21-му столітті одним із ключових питань системи освіти розглядає питання екологічного виховання.

У цій системі особливе місце належить школі - найважливішій ланці становлення особистості.

Одним з найважливіших завдань сучасної школи є підвищення екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного, бережливого використання природних ресурсів, формування активної, гуманної позиції у ставленні до природи.

Тому актуальною стає проблема, над якою я працюю – «Формування екологічної культури, гармонійних відносин людини з природою, дбайливого ставлення до природи».

 

Обґрунтування досвіду

Населення планети все більше відчуває тривогу за екологічний стан Землі. Вчені шукають рішення проблем оздоровлення повітряного басейну і водоймищ, створюючи безвідхідні технології тощо. Але величезна робота із збереження природи повинна починатись з перебудови нашої свідомості. Скільки не живи на світі, а все не перестанеш дивуватись диву життя, природи і тому, як нерозривно ми з нею зв'язані. І якщо ми хочемо бачити нашу планету екологічно здоровою, то екологом повинен бути кожний в своєму житті. І розумний спосіб вирішення проблеми – екологічна освіта і виховання екологічної культури.

В Україні така робота здійснюється за програмами "Природа і людина", "Людина і культура", "Природа, наука і техніка", "Природа і суспільство", "Екологія і народознавство", "Екологія і краєзнавство".

Початкова школа – одна з перших ланок, де закладаються основи екологічної культури. Основна вимога до роботи з дітьми – систематичність.

В школі ідеї екологічного виховання реалізуються в процесі систематичного вивчення дітьми шкільних предметів і носять характер міжпредметних зв’язків.

На перших порах у роботі з молодшими школярами заслуговує на увагу саме повідомлення екологічних відомостей, бо шестиліток ще важко залучити до суспільно-корисної природоохоронної праці. Однак, формувати гуманістичні переконання в учнів цього віку можна і треба. Адже враження дитинства вкарбовується в розум і серце людини назавжди. В.О.Сухомлинський писав: “Якщо добрі почуття не виховані дитинстві, їх ніколи не виховаєш... У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу вихованця добрих почуттів".

А тому окреслимо завдання зорієнтовані на реалізацію компетентністного підходу в навчанні при формуванні екологічної культури молодшого школяра.

 

Це зокрема:

  1. формування в учнів перспективності в необхідності піклування та збереження природи та її багатств;
  2. формування в дітей направленості в пошуках найбільш правильних методів і шляхів захисту природи, а також свідомого і бережливого використання її ресурсів;
  3. озброєння учнів вміннями і навичками, які дають можливість активно діяти в довкіллі щодо питань екології;
  4. розвиток потреби у спілкуванні і прагненні пізнавати таємниці природи;
  5. активізація діяльності спрямованої на покращення стану природи.

 

Ідея досвіду

Інноваційні технології: новітні інформаційні технології; особистісно-орієнтована технологія; технологія формування творчої особистості; ігрова технологія; міжпредметні зв’язки шляхом взаємодії удосконалюють урок та позаурочну роботу з окресленої теми в цілому, підвищують її ефективність та є ключовими для реалізації компетентнісного підходу в навчанні.

Використовуючи в своїй практиці інтерактивні методи, я намагаюсь створити атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості, включення емоційної сфери дитини в навчальний процес, збудження інтересу до теми.

В основі моїй діяльності лежить традиційна система навчання. Я намагаюсь використовувати її найцінніші позитивні здобутки, перевірені досвідом не одного покоління педагогів, і ефективно поєднувати їх з елементами передових технологій.

 

Основні методи екологічного виховання

Основними методами екологічного виховання є наступні: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи.

Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу я повідомляю учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об’єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за домашніми тваринами). При цьому діти слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні об’єкти з раніше засвоєної і запам’ятовують. Користуючись цим методом, доводжу до свідомості учні зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.

Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, я намагаюся спрямувати діяльність школярів на неодноразове відтворення здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (репродуктивний метод). Приміром, називаю народні прикмети про пори року, а учні пригадують подібні, вивчені раніше.

У рамках методу проблемного викладу, можу ставити перед учнем проблему, разом з ними її вирішувати, але при цьому показувати шлях вирішення в його суперечностях, розкривати хід думки. Цей метод дає можливість показати учням зразки наукового знання природи, наукового вирішення проблем взаємозв’язку між неживою і живою природою, а учням – стежити за ходом думки, логікою доказу і засвоювати знання про цілісність природи. Безпосереднім результатом проблемного викладу є засвоєння способу і логіки вирішення даної проблеми або даного типу проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно.

Приміром, за допомогою цього методу я пояснюю учням другого класу на уроці “нежива і жива природа” суть таких народних прикмет: “ластівки літають низько перед дощем”, “риби вискакують з води і ловлять комах – на дощ”.

Ставить перед учнями проблему:

  • Чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вискакують із води?

Проблемний виклад доцільно будувати на науковому матеріалі: перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими , і вони спускаються нижче до землі.

Комахами живляться птахи і риби. Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах. Таким чином, переконую учнів у цілісності природи.

У рамках частково – пошуковою методу спрямовую діяльність школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні об’єкти.

Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі на уроці: “Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей (весняний сезон) “

Розбираю з учнями прислів’я: “Квітень – з водою, травень – з травою”.

Перед усім звертаюся до спостережень самих учнів, до вже набутих знань, життєвого досвіду. Діти мають висловлювати свої судження: чому ж, коли у квітні багато вологи, то у травні розкішні трави. Усі відповіді учнів узагальнюємо і робимо висновок про взаємозв’язки у природі, про залежність росту і розвитку рослин від атмосферних опадів.

Застосовуючи дослідницький метод, враховую його основну мету – навчити учнів самостійно пізнавати природу. Пропоную такі завдання, які забезпечують творче застосування учнями основних знань про природу при вивченні курсу " Ознайомлення з навколишнім світом” і “ Природознавство”, оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, контролюю хід роботи учнів, перевіряю підсумки роботи і організовую їх обговорення. Приміром, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами.

Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод використовую переважно в позакласній роботі.

Класифікація методів екологічного виховання молодших школярів на уроках “Ознайомлення з навколишнім світом “і “ “Природознавство”

  • Пояснювально – ілюстративні : Бесіда. Пояснення. Відповідь.
  • Репродуктивні: Завдання екологічного змісту. Спостереження за сезонними змінами у природі. Опорні схеми. Варіативні завдання.
  • Проблемного викладу: Пояснення. Спостереження. Бесіда.
  • Частково-пошукові : Загадки. Ребуси. Кросворди. Вікторини. Цікаві вправи. Фенологічні оповідання. Опорні схеми.
  • Дослідницькі: Спостереження за сезонними змінами у природі. Перевірка народних прикмет про взаємозв’язки в природі шляхом спостережень. Проблемні завдання.

Ці методи екологічного виховання засобами народних традицій дають учням:

  •  елементарні екологічні знання;
  •  дохідливо пояснюють взаємозв’язки компонентів системи “ людина – суспільство – природа”;
  •  можливість усвідомленого розуміння дітьми естетичної цінності природи;
  •  можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному ставленні до природи.

Розрізнення окремих методів екологічного виховання засобами народних традицій має важливе значення для розуміння і організації різних видів діяльності учнів. В реальному навчальному процесі ці методи я не відокремлюю один від одного. Навпаки, намагаюсь реалізовувати їх в поєднанні, паралельно один одному.

 

 

Дієві засоби формування екологічної культури

Дієвими засобами формування екологічної культури учнів я вважаю імітаційне моделювання – прогнозування та демонстрація природних процесів і фрагментів екологічної реальності шляхом відбиття створеної моделі через особистісну участь у неї. Наприклад:

  • імітація дощу (у структурі пояснення кругообігу води);
  • складання листів-описів за слідами тварин та птахів на снігу (під час екскурсії у природу);
  • імітація дерева, його росту та розвитку.

Для актуалізації самоаналізу, осмисленню дитиною своїх дій та вчинків я застосовую метод екологічної рефлексії. Скажімо, якщо учень забув своєчасно полити кімнатні квіти – ставлю питання: «Що вони могли б про тебе подумати?»

Під час знайомства з темою «риби» використовую метод екологічної ідентифікації: пропоную учням затиснути пальцями власний ніс і, не розтуляючи рота, протриматися, скільки можливо, потім відпустити один палець і дати доступ повітря в одну ніздрю. Свої відчуття в цій ситуації учні проектують на стан риб, які перебувають під льодом, коли їм бракує кисню.

Метод екологічної емпатії актуалізує прояви співпереживання до живих істот. Я реалізую його через постановку питань, на зразок «Що він тепер відчуває?», «Який він має настрій?»

 

Ігри як засіб екологічного виховання

Екологічне виховання молодших школярів має неодмінно поєднуватись з екологічною освітою. А його з успіхом можна здійснювати в такій формі навчання як ігрові. Гратися люблять, як відомо усі діти і, включаючи в урок ігрові моменти, можна зацікавити учнів предметом навіть самих пасивних.

Найповніше, на мою думку, потребам розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись навчання тут відбувається саме собою. Тому в своїй роботі я використовую ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри – вікторини “Що в лісі росте?”, “Хто в лісі живе?”, “Лісові орієнтири”, “Квітковий годинник”, аукціони знань на нескладну тему “ Які рослини можна знайти в тарілці супу?”, “ Які дикорослі рослини і для чого може використати Робінзон у лісі?” і т.д.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно – рольові ігри.

Систему рольових ігор будую з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі. Такі ігри я використовую не тільки на уроках природознавства, а й на уроках мови (складання діалогів, уроки зв’язного мовлення), «основах здоров’я» (практичні роботи), в позаласній діяльності (виховні класні години).

Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище, який я застовую – це словесні дидактичні ігри.

Гра “Допоможемо незнайці”.

Дітям пропонується записаний на дошці віршик:

 

В ліс Незнайко увійшов –

Під кущем йоршів знайшов.

Біля річки посидів –

Наловив собі грибів.

До городу завітав –

Стиглих яблук накопав.

А по саду походив –

Моркву з яблуні струсив.

 

Вчитель:

Допоможіть Незнайкові виправити вірша. Поміняйте слова місцями.

Дидактична гра “Що було б, якби...”

  • раптом перестали квітнути рослини?
  • зникли лісові звірі і птахи?
  • не стало води на землі?

 

Гра “Вісник весни”

(Читаємо початок речення, діти вибирають закінчення на дошці)

Граки прилетіли – ... (перші проталини на полях принесли).

Жайворонки над полями заспівали – ... (трава зазеленіла).

Над квітами перші метелики закружляли – ... (ластівки прилетіли).

 

Крім того зі своїми учнями проводжу уроки-екскурсії, походи, прогулянки-милування, вони є не тільки заходами відпочинку, а мають глибоку й серйозну навчально-виховну природоохоронну спрямованість, містять в собі також ряд завдань з екології, що сприяють розвитку творчих здібностей дітей.

 

Формування екологічної культури учнів початкових класів на уроках гуманітарно-естетичного циклу

Предмети гуманітарно-естетичного циклу, володіють значними можливостями для екологізації змісту навчання. Я вважаю, що вони є важливим засобом виховання у школярів любові до природи, розуміння необхідності її охорони. Вивчення таких предметів, як українська мова та література, образотворче мистецтво, трудове навчання, музика і співи, сприяє художньому засвоєнню природничої та соціальної дійсності, розвитку моральних і естетичних відносин учнів, їх вміння виражати своє особисте ставлення до природи творчими засобами. З метою активізації  різних органів сприйняття використовую відеоролики на уроках музики, малювання, розвитку зв’язного мовлення, екології та природознавства («Пори року», «Блакитна планета», «Розгнівана природа»). Відчуття краси природи допомагає по новому сприймати мистецтво. Не випадкову в програмах з музики пропонується використання музичних творів з природничої тематики. А програма з образотворчого мистецтва для 1–4 класів орієнтується на формування естетичного ставлення до довкілля, насамперед, до живої і неживої природи.

Керування діяльністю молодших школярів, при формуванні у них екологічної вихованості, під час проведення уроків української мови я здійснюю за допомогою різних педагогічних засобів. Насамперед, за допомогою різних навчальних завдань, інструкцій, питань, вправ, естетичних бесід. Учням пропоную виконати вправи, зміст яких має природничий характер. Так, при вивченні теми “синоніми” пропонувати такі вправи:

Знайди і підкресли синоніми в тексті:

Сплять метелики в травичці,

Ще куняє рибка в річці,

Ще дрімає навіть бджілка

Біля теплого припічка.

(Б. Чалий)

Знайти в тексті недоречно вжиті слова і замінити їх синонімами. Записати удосконалений текст.

Сірі журавлі прилетять до нас рано. Ще сніг не зійшов, а вони вже щебечуть у висоті. Відшукавши рідні місця, збираються невеликими табунами і починають танці. Піднявши таким чином “настрій”, птахи беруться за ремонт старих хатинок або споруджують нові.

(щебечуть – курличуть, табунами – зграями, хатинок – гнізд).

Під час роботи на уроці з реченнями даю учням приклади речень екологічного спрямування.

Наприклад:

Хоч би яке дерево ви посадили, вам буде вдячна матінка земля.

Не ламай калину, бо вона в житті єдина.

Краще принеси ти їй води.

Не рубай тополю, зустрінешся з бідою.

Краще їй сестричку посади.

Завдання до цих речень:

-Які слова заперечують дії? Чому? Як написані вони? (не з дієсловами окремо). Випишіть головні слова. Які це речення за метою висловлювання?

Складіть і запишіть власні правила поводження у природі. (Не рви квітів, бо знищиш красу. Не полохай птахів. Не руйнуй гнізд. Не вбивай навіть найменшої комашки).

Використовую для написання диктантів тексти з певною природничою інформацією.

Наприклад:

Зима (1 клас)

Всю ніч за вікном завівав вітер. Білою м’якою ковдрою укрив землю сніг. Небо стало низьким і сірим. На деревах стрибають голодні горобці.

Школярі з 2-го класу зробили годівниці. Вони розвісили їх на шкільному подвір’ї. У годівницях завжди є зерно, насіння і горобина. Пташки прилітають і дзьобають їжу.

На уроках зв’язного мовлення включаюю завдання творчого характеру. Особливо діти полюбляють складати тексти про тварин і рослин. А тому пропоную учням теми, які близькі їм і є цікавими.

Наприклад:

“З ким розмовляє на весні вербичка на березі ріки?”;

“Легенда про кульбабу”;

“Що мені розповіла краплина роси?”;

“Яку казкову історію розповіла білочка?”.

Спочатку допомагаю дітям. Пропонує їм зачин головну частину, кінцівку тексту. Але пізніше, коли діти зрозуміють саму суть складання текстів, вони пробують їх складати самі.

Пропоную два варіанти складання текстів:

Варіант 1. “Обранець рідної землі” (Легенда про дерево дуб)

Зачин. Був собі славний легінь..., неабиякої сили, всі його любили, допомагав.

Головна частина. Та ось напали, стали топтати, стислося серце, скочив на..., б’ється не день, не два, падають..., направо, наліво, повернувся додому з першою... та підступний ворог... у самісіньке серце...; захитався. Але не впав; перетворився на ... .

Кінцівка. Своїм життям землю врятував. А смертю своєю прикрасив її. Хто йде всяк поклониться.

Варіант 2. Текст-розповідь “Яким я бачу дубок у майбутньому?”

Зачин. Ось і закінчився....; настав час...; стали думати, щоб залишити на згадку... .

Головна частина. Допомогла у цьому, виростила; тепер ми посадимо; і виросте...; мені уявляється...

Кінцівка. Бо життя вічне.

Пропоную учням самим обрати тему і написати якусь казку чи легенду про рослину чи тварину. Такі завдання дуже подобаються дітям.

Іноді проводжу невеликі конкурси, вікторини на краще знання загадок, прислів’ї, приказок про рослини, тварини, взагалі про охорону природи.

Використання дитячої літератури про природу має велике значення і займає значне місце в моїй роботі з учнями, як на уроках читання так і в позакласній діяльності(використання малих фольклорних жанрів в виховних заходах).

На мою думку формувати екологічну культури учнів можна не тільки на уроках гуманітарно-естетичного циклу. Задачі природничого і екологічного змісту я з задоволенням використовую на уроках математики.

 

Впровадження комплексної моделі навчання

з опорою на передовий досвід

Фундаментом моєї роботи є опора на активне використання елементів передових технологій, що забезпечує формування: навичок роботи з інформацією, дослідницьких навичок, умінь приймати оптимальне рішення; розвиває комунікативні здібності та  дозволяє дати дитині стільки інформації, скільки вона потребує.

Основною частиною гармонізації відносин людини з природою є напрям на розвиток творчої особистості. Цю частину роботи я спрямовую на розвиток індивідуальних пізнавальних та творчих здібностей кожної дитини,  що сприяє самовизначенню, самореалізації та самовдосконаленню кожної особистості на ім’я «Учень».

А кульмінація роботи – це ефективне поєднання традиційних засобів екологічного виховання з елементами передових технологій, що є фінальним акордом в поєднанні усіх залучених технологій та дозволить зробити висновки про дієвість всієї роботи.

 

Впровадження новітніх інформаційних технологій

Людина, яка володіє технологіями та інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінювання проблеми, що виникла; до організації своєї діяльності.

Під час проведення уроків використовую програмні засоби навчання та мультимедіа: презентації, відеоролики, комп’ютерні програми тощо.

Комп'ютерна презентація, як яскрава обгортка, викликає у дітей бажання скуштувати цукерку під назвою «урок». Мотивація учбової діяльності зростає в декілька разів. Презентація звільняє учителя від традиційного використання дошки. Етапи  уроку, основні тези і  весь необхідний ілюстративний матеріал чітко і наочно виконані на слайдах сприяють концентрації уваги учнів і активізації їх діяльності.

 

Впровадження особистісно-орієнтованих технологій  та

технологій формування творчої особистості

Завдання учителя - організувати навчального процесу таким чином, щоб отримати найбільшу ефективність кожного уроку. Ефективне керівництво процесом навчання створює оптимальні умови для прояву самостійності, творчої активності, дозволяє здійснювати індивідуальний підхід. Грунтовна підготовка матеріально-технічної бази та дидактичного оснащення, також є неодмінною складовою ефективної організації навчального процесу.

З метою впровадження особистісно орієнтованої технології та технології формування творчої особистості   у практику навчання розробляю інструкції, схеми для самостійного опрацювання матеріалу учнями, дидактичні матеріали до уроків, завдання для перевірки знань та наочне приладдя.

Тільки один вид розумової діяльності — самоосвітня,   є гарантією подальшого розвитку компетентності саморозвитку та самоосвіти, та  підґрунтям для  формування життєвих компетентностей. Намагаюсь організовувати навчальну роботу так, щоб учні самі відкривали нове, а не  одержували “готові”  відповіді. Поступово впроваджую елементи групової роботи, самостійної роботи з підручником, посібниками, дидактичним роздатковим матеріалом, приділяю велику увагу дослідницькій та творчій роботі. Саме такі заняття спрямовані на те, щоб учні вчилися вести полеміку, обґрунтовувати власну позицію при обговоренні, що важливо для формування аналітичного мислення, розвитку особистості, а відтак —  комунікативної   компетентності.   Вміння дитини самостійно працювати з  інформаційними джерелами – це гарантія того, що усі  виникаючі питання та  отримані завдання  дитина здатна вирішити сама.

 В залежності від досвіду дитини та ступеню її підготовки повинна ускладнюватись робота на уроках, зростати рівень самостійності учнів.

Для формування та розвитку полікультурної компетентності дуже важливо вводити елементи народознавства та знайомити учнів з різними видами творчості: добирати вірші, музику та пісні, демонструвати художні твори,  вироби декоративно-прикладного мистецтва, прищеплювати любов до української культури, на заняттях гуртка навчати дітей працювати в різних техніках декоративно-ужиткового мистецтва.

Для розвитку самостійності та творчих здібностей великим стимулом є оцінка результатів: намагаюсь хвалити учня за кожну ініціативу, презентувати його роботи загалу, робити персональні та групові виставки робіт, нагороджую дітей грамотами, дипломами тощо.

 

Висновки.

Природознавство та екологія вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає її в розвитку, у часі і просторі. Звідси основна задача уроків природознавства та екології – вивчення природи як єдиного цілого і встановлення зв'язків і взаємозв'язків між окремими її елементами і явищами.

Природознавчі знання молодших школярів служать основою для вивчення природничих дисциплін в середній школі (географії, ботаніки, зоології, анатомії і фізіології людини). Природознавчі знання постійно використовуються дітьми на інших учбових предметах початкового курсу навчання. Здійснюючи зв'язок з життям, вчитель використовує результати дитячих спостережень за навколишньою природою і працею людей. Чим більше об'єм знань, що вчаться про природу і екологію, тим легше вчителеві працювати по всіх предметах початкового навчання.

Оволодіння екологічними знаннями – важливий ланцюг у процесі навчання і виховання дітей. Результатом екологічного виховання мають стати розвинене емоційне сприйняття, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту об’єктів природи.

Категорія: Методична скарбничка | Додав: Anet2111 (24.09.2016)
Переглядів: 902 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 243

Заставська Ганна Володимирівна
uCoz
счетчик посещений