Субота, 17.04.2021, 17:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Гості сайту

Каталог статей

Головна » Статті » Методична скарбничка

"ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИ" Віра Науменко

ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИ

Віра НАУМЕНКО

Поетичні твори — романтичні, ритмічні, дивовижні... У сучасному неспокійному світі поезія — один із засобів релаксації. Усі ми любимо поезію, але кожен учитель усвідомлює, наскільки кропіткою є підготов­ка до уроків літературного читання, на яких ми знайомимо школярів із пейзажною лірикою.

Поетична мова звернена до духовного світу людини. Вона впливає на уяву, асоціа­тивне мислення, чуття мови, інтуїцію, емоції читача і цим зумовлює його внутрішню ак­тивність.

Вибираючи прийоми аналізу лірики, не­обхідно враховувати ідею багаторівневої ор­ганізації художнього твору.

Прийоми роботи з текстом (пам'ятки)

У методиці читання розроблені різні при­йоми роботи з текстом.

Членування тексту на окремі части­ни, структурні компоненти яких (речення) об'єднані загальною смисловою ознакою, тобто мікротемою. У ліриці це строфа, під час аналізу якої необхідно визначити її емоційну домінанту.

Стилістичний експеримент

(О. Пєшковський, М. Щерба та інші). Мета цьо­го прийому — з'ясувати, чому автор викорис­тав саме це слово, а не інше. Як зміниться смисл, якщо замінити (або додати, забрати) хоч одне слово? Під час аналізу це завдання типу: порівняйте «Баба Віхола снігом все за­мітала», «Баба Віхола селом вешталась». Яке з цих речень є у вірші? Чому Ліна Костенко ви­брала слово «вешталася»? Якою вона допо­магає уявити Віхолу? Висновок: автор май­стерно підібрав слово — воно найяскравіше, найвагоміше, а значить точніше створює лі­ричний образ.

Читання тексту під «лінгвістичним мі­кроскопом»

(Термін М. Шанського) Читають вірш повіль­но, виразно й дуже докладно, не пропускаю­чи жодної деталі, зупиняються на незвичай­них висловах, словах-загадках (метафорах), суто авторських словах. Цей прийом допо­магає виробити в учнів уважність до мета­фор, художніх засобів, уміння їх розпізнати, виділити із «тканини» тексту.

Спостереження за звукописом

(Звукові повтори, звуконаслідування). «Слова говорять не тільки своїм значенням, — писав С. Маршак, — але й усіма голосними і приго­лосними, своєю тривалістю і вагою, і забарв­ленням». Звернути увагу на фонетичний склад віршів, виділити найуживаніші звуки та звукосполучення, голосні та приголосні, їх вплив на загальну картину.

Спостереження за морфологічним скла­дом речень

Прикметники дають «фотографію» пред­мета, затримують увагу читача на ознаках, як, наприклад, у вірші М. Вінграновського: Лиш одна сіра чапля з малиновим волом на сріблястій нозі у зеленій воді стоїть.

Дієслова допомагають сприйняти карти­ну в динаміці: «Чом, вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду?»

Ритмічний малюнок тексту

(Ритм довгих рядків спокійний, розмірений, ко­ротких — жвавий). Інколи поет змінює довжи­ну рядка. Тоді на його промовляння витрача­ється стільки часу, як і на довгий рядок цього вірша за рахунок пауз. Цей рядок виділяєть­ся паузами. Наприклад, у вірші А. Малишка: Хвалилася птиця —

Пе-ре-пе-ли-ця:

  • Здрастуй, спілий колосе,

/ Ясна зірко,

   Діточок я вивела

   / Аж семірко!

Композиційний склад можна проаналізу­вати на прикладі римованих рядків, рима повертає нас до попереднього рядка і «він починає звучати в нашій свідомості акомпа­нементом до того, який читаємо. Цей попе­редній рядок постає завдяки римі, у зістав­ленні з усім багатством художньої семантики наступного рядка, що утворює асоціативне складене семантичне поле із взаємодії всіх елементів образних полів кожного рядка» (К. Фролова).

Спостереження за синтаксичним скла­дом (короткі речення; риторичні запитан­ня; розділові знаки, особливо трикрапка).

Визначення настрою, з яким треба про­читати рядки (пошук слів, якими переда­но стан, почуття ліричного героя; визна­чення причини переживання такого по­чуття).

Узагальнювальні запитання допомага­ють зібрати образ, вийти на новий рівень сприймання лірики.

Уявлення описаних картин, словесне їх малювання (називання уявлюваних об'єктів, визначення фарб, якими напо­внена картина).

Зіставлення художніх образів, художніх засобів, використаних різними авторами для змалювання однієї і тієї самої картини.

Перед опрацюванням пейзажної ліри­ки вчитель проводить літературно-мето­дичний аналіз тексту, щоб самому осмис­лити кожний компонент твору, визначити елементи тексту, які учні можуть сприйняти самостійно, і ті, для сприйняття яких шко­лярам потрібна допомога вчителя, вибрати прийоми, які забезпечать повноцінне есте­тичне сприймання твору.

Категорія: Методична скарбничка | Додав: Anet2111 (12.06.2017)
Переглядів: 1046 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 243

Заставська Ганна Володимирівна
uCoz
счетчик посещений